Біль, який ніколи не пройде

У 2016 році виповнюється 75-та річниця трагічних подій Бабиного Яру. У професійному гірничому ліцеї з цієї нагоди був проведений урок пам'яті  "Трагедії Бабиного Яру та "бабиних ярів" України."

Леймотивом уроку стали слова голови Асо-ціації єврейських організацій та громад України Йосипа Зисельса: "Бабин Яр - це споконвічне нагадування нам про той біль, який ніколи не пройде, і ми завжди  повинні пам'ятати про сотні тисяч людей, які загинули в Бабиному Яру. Це також нагадування нам про байдужість навколишнього світу, який дозволив фашистській Німеччині винищити 6 мільйонів євреїв за роки Другої світової війни. Це повинно нам нагадувати про те, що тільки народ сам, отримавши незалежність, може захистити себе від спроб будь-яких диктаторів винищити себе, змінити його національну і релігійну ідентичність".
 Подібно до табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцимі Бабин Яр в Україні став символом знищення євреїв Європи під час Голокосту. Тільки за два дні 29-30 вересня 1941 р. тут було розстріляно нацистами близько 34 тисяч євреїв.

Під час німецько-фашистської окупації Києва у 1941 - 1943 роках Бабин Яр став місцем масових розстрілів окупантами мирного населення і радянських військовополонених, євреїв та циган, а також підпільників, пар-тійних та радянських активістів, членів Організації українських націоналістів, заручників, "саботажників", порушників комендантської години та інших радянських людей, що не схилили голови перед ворогом.

Свої  "бабини яри" були і в Донецькій області.

Фашисти, які окупували Донецьк (тоді  -  Сталіно), вчинили розправу над жителями шахтарського міста. На його території  зусиллями окупантів було створено три концентраційних табори, де згодом загинули 92 тисячі чоловік. В місце страти і братську могилу був перетворений шурф шахти 4-4 біс "Кали-нівка" - тут в ніч на 1 травня 1942 гітлерівці жорстоко розправилися з п'ятьма тисячами мешканців єврейського гетто в Білому кар'єрі. Скидали в стовбур шахти жителів міста Сталіно та інших населених міст  області. А всього в шурф було поховано не менше 75 тисяч осіб. Це друге за масовістю місце поховання жертв фашизму після Бабиного Яру. Після звільнення міста були розпочаті роботи з витягання тіл з стовбура шахти. Вдалося впізнати тільки 150 чоловік.

Під час німецько-фашистської окупації  Горлівки стовбур шахти "Вузлова" використовувався нацистами для поховання тіл жертв репресій проти цивільного населення. В цей шурф гітлерівці скидали тіла жителів міста, військовополонених, партизанів і підпільників, у тому числі жінок, дітей і людей похилого віку, яких часто привозили з інших районів Сталінської області (нині Донецька область). Особливо масовими були розстріли у лютому 1942 р., коли були скинуті в шурф тіла громадян, привезених на 25 вантажівках. Тіла загиблих знищувалися вибухами гранат і шляхом спалювання в шурфі.

Кількість тіл, які були скинуті в шурф "Вузлової", точно невідомо. При роботі спеціальної урядової комісії  після звільнення міста Горлівка від нацистів  силами гірничорятувальної служби були розпочаті роботи з витягання тіл з шурфу. Всього на поверхню змогли підняти лише 3 тіла  -       2 чоловічих і 1 жіноче, через розкладання впізнати їх було неможливо. Комісією умовно визначено, що при загальному обсязі шурфу приблизно 1000 м3 (за деякими даними шурф глибиною 108 м), кількість тіл може становити 14000.  Імена загиблих не з'ясовані, як і реальна кількість похованих тут жертв окупаційного режиму.

Наприкінці уроку пролунали слова видатного українського поета Миколи Бажана:

Могильний вітер з тих ярів повіяв -
Чад смертних вогнищ, тіл димучих згар.
Дивився Київ, гніволиций Київ,
Як в полум'ї метався Бабин Яр.
За пломінь цей не може буть покути.
За погар цей нема ще міри мсти.
Будь проклят той, хто зважиться забути.
Будь проклят той, хто скаже нам: "Прости..."

М. Богатищев.
Викладач історії України.