Її покликання

У світі існує тисячі професій: хтось працює лікарем, а хтось пожежним чи податковим інспектором. Але серед усього розмаїття спеціальностей ми завжди виділяємо  працю вчителів. Адже саме ці люди навчають майбутніх юристів, економістів, льотчиків, моряків, президентів та олімпійських чемпіонів. Саме вони закладають у нас фундамент, на якому ми будуємо кар’єру та усе своє майбутнє життя. Вони, неначе батьки, піклуються про нас, намагаються дати нам якнайбільше.

Сумлінність, доброта, працелюбність, чуйність, толерантність – усі ці та багато інших якостей поєднують у собі вчителі ЗОШ № 9, але кожен з них є для мене надзвичайним, і кожен має свій особливий шарм та неповторність.

На все життя я запам’­ятаю уроки вчителів нашої школи. Але я впевнений, що найбільше я буду згадувати вчителя художньої культури, педагога-організатора  Лінкіну Яну Олександрівну.

Невисокий зріст, приязні риси обличчя, світле волосся та немов написані аквареллю очі одразу справили на мене приємне враження. Чим більше я спілкувався з нею, дедалі більше я нею захоплювався – завжди прагне до справедливості, не виносить брехні та лицемірства, полюбляє літературу та має гарне відчуття гумору. Вона завжди має ідеї, які неодмінно реалізовує, тим самим розкриваючи творчий потенціал учнів та презентуючи нашу школу як у місті, так і в області.

Багато талантів було відкрито завдяки сумлінній праці цієї людини. Саме вона допомогла розкритися і мені як особистості, навчила ширше мислити, не зважати на перешкоди, позбутися багатьох комплексів. Завжди приємно зайти до неї в кабінет та просто поспілкуватися, згадати якісь історії, поділитися особистим.

Іноді я її жартома називаю «мамою», адже вона, як мама, коли треба, подбадьорить, порадить, пояснить та допоможе, а якщо цього потребують обставини, і спуску не дасть. Уроки, які вона мені надала, не зрівняються ні з чим. Яна Олександрівна перш за все навчила мене бути особистістю.

Пройдуть роки, багато чого зміниться, ми реалізуємо свої плани, матимемо сім’ю, дітей. В нас будуть інші інтереси, менше вільного часу, але ніколи не забудемо нашу Яну Олександрівну, що подарувала нам квиток у доросле життя.

І сьогодні напередодні її ювілея нам хочеться побажати їй міцного здоров’я, щастя та творчої наснаги на довгі роки.

Владислав Горлов.

Учень 11-Б класу ЗОШ № 9.