Наркоманія: аспекти, проблеми

Наркоманія- хвороба молодих. Дуже невелика кількість людей починає експериментувати з наркотиком після 30-ти. Адже у процесі дорослішання людина здобуває навички управління своїми емоціями, своєю поведінкою. На відміну від дорослого, підліток або юнак не має такого досвіду, тому легко потрапляє в залежность від того, що здатне викликати ейфорію, так званий наркотичний «кайф».

На відміну від алкоголізму у хворих на наркоманію та токсикоманію дуже швидко розвивається залежність від певної речовини- з одного боку, і стримка течія хвороби - з другого. Багато з осіб, що вживають наркотики, гинуть до 30-35 років, чимало наркозалежних закінчують життя самогубством.

Слід сказати, зазвичай люди, що приймають наркотики, не відрізняються міцним здоров’ям. У тих, хто приймає «збудники» і «заспокоювачи», перебудовується процесс передачі нервових імпульсів від центральної нервової системи в yсi області тіла, іноді вони впадають в депресію і навіть думають про самогубство. У тих, кому «подобається» ЛСД або «чарівні гриби», можуть бути провали в пам’яті і галюцинаціЇ через кілька місяців або навіть років. Багато наркоманів хворіють на вірусні інфекції(гепатит «Б» або СНІД).

Крім цього з’являється постійна потреба в прийомі наркотиків, розлади психичної діяльності, соматичні порушення, відбувається деградація особистості. Для наркоманів характерні: агресивність і ворожість, загальмованість і сонливість, почервонілі очі і розхитана хода.

В організмі наркомана відбувається руйнування клітин, токсичне ураження печінки, що тягне за собою ураження інших органів. Зовнішній вигляд наркомана набуває характерні риси: млява, зморшкувата шкіра, тьмяність і ламкість нігтів і волосся, відсутність багатьох зубів.

В нашій країні за останніми даними кількість осіб, що споживають наркотичні речовини і які перебувають на обліку, становить зараз близько 160 тисяч. Громадські організації, які займаються цією проблемою, вважають цей показник невірним і називають інший: не менше, ніж 1,5 млн. Дійсно, споживачів наркотиків може бути і мільйони - це число взагалі не можна встановити точно. Але залежних від наркотиків осіб, яким потрібне лікування, істотно менше, і офіційна статистика відповідає реальному стану справ.

Всупереч поширеній думці про довічність цього страждання, наркоманія нерідко має свій термін. Якщо людина не померла від передозування або інфекційних ускладнень ( з цих причин вимирає до половини наркозалежних, що виводить наркоманію на перше місце серед інших причин смерті у молодих) активна наркотизація триває 13-15 років, після чого настає феномен так званої «наркотичної втоми», коли ніяка доза ніякого наркотика не здатна викликати ейфорії. Назвати цих людей здоровими, звичайно, не можна, адже здоров’я зруйновано, однак вживати наркотики вони припиняють. На жаль, їм уже ніколи не відновитися, бо окрім фізичного здоров’я також руйнується здоров’я психічне, а саме - ядро особистості.

Така людина вже не тільки не хоче, а й не може працювати, і суспільство вимушено брати її на своє утримання.

Величезне значення має широка пропаганда здорового способу життя, життя без наркотиків. Дуже важливо усвідомлювати, що наркоманія – скоріше за все, захворювання суспільства, ніж особистості. Тому більшість дослідників проблеми схиляються до думки, що слід дієвіше забезпечувати в суспільстві соціальні умови, які не сприяють зловживанню наркотиками. Особливо це стосується головної групи ризику – молоді.

Для того, щоб зупинити розповсюдження наркоепідемії, вкрай необхідно об’єднання зусиль держави, батьків, медиків, педагогів, психологів, соціальних працівників, органів правопорядку, добродійних фондів, засобів масової інформації. Тільки всі разом ми зможемо протистояти цьому злу.

Є. СОБАКАРЬ. Головний лікар наркоамбулаторії.