Торецк.Онлайн

Сегодня: Суббота, 19.10.2019

Обличчям до нових поколінь

Дата: 15.03.2011 в 17:26Просмотров: 1011 Автор: Mizgir 0

Те, що існуюча пенсійна система України не може забезпечити достойний рівень життя і не має перспектив на майбутнє, було зрозумілим ще наприкінці 90-х років. Тоді і виникли пропозиції та ідеї пенсійної реформи.

Побудувати нову якісну європейську Україну без нової пенсійної реформи неможливо. Демографічна ситуація в країні може призвести до того, що в 2025 році одна працююча людина буде утримувати одного пенсі­онера, а це означає, що податки і нарахування на зарплату повинні бути сумірними з середньою пенсією. Таким чином, доведеться працювати, як мовиться, за двох! Але якою повинна бути ця нова пенсійна реформа, як її реалізувати в умовах посткризової економіки в країні з радянським минулим?

Реформування системи пенсійного забезпечення в Україні проводиться в умовах істотного пенсійного навантаження на роботодавців, низького рівня задекларованої заробітної плати та "тіньової” зайнятості значної частини працездатного населення, що уповільнює удосконалення солідарної системи і ускладнює формування бюджету Пенсійного фонду.

Крім того, підвищення з 2005 року мінімального розміру пенсії за віком до прожиткового розміру для непрацездатних осіб (з січня 2011 року - 750 грн.) без підвищення заробітної плати до рівня, який би забезпечував збереження співвідношення між обчисленими на її основі пенсіями, порушило принцип загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у частині диференціації розмірів пенсій залежно від заробітку та повернуло до зрівнялівки пенсій. Це стосується, насамперед, мало-  та середньооплачуваних категорій осіб. Як наслідок, таке становище поглибило проблему приховування заробітної плати від оподаткування, що негативно позначилось на доходах бюджету Пен­сійного фонду.

Відсутність системності в реалізації пенсійної реформи, підвищення розмірів   пенсій, яке випереджає зростання фонду оплати праці, розбалансували бюджет Пенсійного фонду.

Внаслідок зазначеного дефіцит бюджету Пенсійного фонду на початок року досяг 10,5 млрд. грн. Якщо врахувати, що фактичний обсяг бюджету Пенсійного фонду, виходячи з обсягів його видатків за 2010 рік, склав близько 24,1 млрд. грн., то забезпеченість потреби власними коштами склала лише 56,5 %. Якщо не вжити заходів щодо законодавчого розширення джерел та обсягів надходжень до бюджету Пенсійного фонду, це призведе до поглиблення його розбалансування у поточному бюджетному році.

Слід зазначити, що, незважаючи на істотне зростання доходів Пенсійного фонду, їх формування викликає певні проблеми. Внаслідок законодавчого обмеження джерел надходжень до бюджету Пенсійного фонду та незадовільної платіжної дисципліни страхувальників у 2010 році головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області недоотримано понад 4,4 млрд.грн. доходів.

Так, протягом 2010 року 4,2 тис. платників, порушуючи пла­тіжну дисципліну, заборгували до бюджету Пенсійного фонду області 4,2 млрд.грн.

За рахунок законодавчо наданих пільг вугільним підприємствам бюджетом недоотримано 254,4 млн.грн. виплачених пільгових пенсій за списком 1.

Крім того, у зв’язку з неврегульованістю законодавства з питань надходження страхових внесків від приватних підприємців на спрощеній системі оподаткування за період до липня 2010 року бюджет Фонду втратив близько 170,0 млн.грн.

Також на сьогодні за безро­бітних осіб, які офіційно зареєстровані в Державному центрі зайнятості, фактично до бюджету Пенсійного фонду не надходить жодної копійки. Не передбачено таку норму надходжень й Законом України про єдиний соціальний внесок. Враховуючи, що станом на 1 січня 2011 року в центрі зайнятості офіційно зареєстровано 33,0 тис. безробітних осіб, то з розрахунку законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати в 2010 році Фондом недоотримано 116,7 млн.грн.

Наступна категорія застрахованих осіб, за яких на законних підставах надходило до Пенсійного фонду страхових внесків у розмірі менше мінімального страхового внеску (60%), є особи, які отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. В разі, якщо б страхові внески сплачувались за цих осіб з розрахунку мінімальної заробітної плати, то до бюджету Фонду мало додатково на­дійти 150,8 млн.грн., а з розрахунку середньої заробітної плати - 571,5млн.грн.

Податковий тягар суб’єктів господарювання із сплати страхових внесків є найвищим серед країн СНД та складає 38,0-40,0 відсотків фонду оплати праці. Це унеможливлює досягнення пов­ної легалізації зайнятості та заробітної плати населення. Як наслідок, на початок 2011 року на одну особу пенсійного віку в Донецькій області припадало 1,4 особи працездатного віку, однак офіційно працюючих значно менше.

За результатами проведеного аналізу статистичних даних щодо кількості наявного населення Донецької області з урахуванням даних різних джерел про зайнятість працездатного населення та звірки баз даних працюючих осіб ПФУ та ДПА в Донецькій області виявлено 1068,0 тис. осіб, які офіційно ніде не працюють. Як наслідок, від "тіньової” зайнятості населення бюджетом Фонду недоотримано за 2010 рік понад 11,5 млрд.грн.

Таким чином, запровадження пенсійної реформи, яка передбачає легалізацію та збільшення заробітних плат, зміну співвідношення працюючих до пенсіонерів, за умови повного відшкодування з коштів державного бюджету втрат Пенсійного фонду від надання суб’єктам господарювання пільг із сплати страхових внесків та належного виконання платниками своїх зобов’язань перед Пенсійним фондом, дозволить уникнути дефіциту бюджету Пенсійного фонду.

За матеріалами Головного управління 
Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ошибка в тексте? Выделите и нажмите Ctrl+Enter!

Теги: демографическая ситуация, Украина, пенсионная реформа

Оставить комментарий

Комментарии

Всего комментариев: 0
avatar