За покликом серця (до 50-річчя першого польоту людини в космос та 90-річчя космонавта Георгія Берегового)

Одним з найбільш відомих авіаторів та підкорювачів космосу, що народились на українській землі, є військовий льотчик, льотчик-випробувач та льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу, «космонавт №12» Георгій Тимофійович Береговий. Георгій Береговий народився 15 квітня 1921 року у селі Федорівка Полтавської губернії. Нині це Карлівський район Полтавської області. Але випускні іспити після закінчення 8-го класу школи він здавав вже далеко від рідного краю – на Донбасі, у місті Єнакієве. Працюючи у Єнакієвому спершу на агломераційній фабриці, а потім слюсарем на комбінаті, Георгій Тимофійович проводив практично весь свій вільний час в аероклубі, навчаючись вимірювати небо крилами літака. У 1938 році Г.Т. Береговий остаточно зізнався у своїй любові до неба – він добровольцем вступив до Червоної Армії і вирушив до Ворошиловграду (зараз – місто Луганськ) навчатися у школі льотчиків. Школу він закінчив, маючи спеціалізацію «льотчик бомбардувальної аві ації», коли до початку Великої Вітчизняної війни залишалось менше тижня.

Спершу Береговий служив у розвідувальній авіації 28-ї авіадивізії Центрального фронту, проте невдовзі був переведений у Приволзький військовий округ. Безперервні тренування, наполегливе самовдосконалення і самоосвіта, а також мужність та рішучість під час виконання завдань дозволили Георгію Тимофійовичу швидко отримати репутацію пілота високого класу. У лютому 1942 року він уже був командиром ланки 451-го штурмового авіаційного полку. Успішність бойових польотів його та його підлеглих, цінні тактичні навички, уважне ставлення до своїх людей та військової техніки зробили Берегового одним з найуспішніших командирів у полку. 25 березня  1943 року Георгій Тимофійович був переведений на посаду заступника командира до 671-го штурмового авіаційного полку, що згодом отримав почесний статус гвардійського.

26 жовтня 1944 року указом Президії Верховної Ради СРСР «за примірне виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу та героїзм» Георгію Тимофійовичу Береговому – тоді гвардії капітану – присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».

За роки війни Георгій Тимофійович здійснив 186 бойових вильотів, тричі був збитий, тричі горів у літаку, але завжди повертався у стрій.

У післявоєнні роки Георгій Береговий вирішив продовжити свою освіту – як загальну, так і професійну. У грудні 1956 року він отримав спеціальність «офіцер ВПС із вищою командно-штабною освітою». Потім Береговий вирішив перекваліфікуватись на льотчика-випробувача. Під час випробувальних польотів Георгій Береговий демонстрував ті самі якості, що і під час бойових дій – стійкість, рішучість, високий професіоналізм і дбайливе та уважне ставлення до техніки.

Перший політ людини в космос глибоко запав Георгію Береговому в душу. Через два дні після цієї важливої події і за день до свого ювілею він був удостоєний звання «Заслужений льотчик-випробувач СРСР». Георгій Тимофійович належав до людей, що не спиняються на досягнутому. І в 1964 році його було зараховано до загону радянських космонавтів. Через чотири роки наполегливих тренувань Георгій Береговий був повністю готовим до космічного польоту.

26 жовтня 1968 року об 11 годині 34 хвилини відбувся старт ракетоносія із космічним кораблем «Союз-3», на борту якого знаходився Георгій Тимофійович Береговий. Політ тривав 3 доби 22 години 50 хвилин і 45 секунд. Георгій Береговий успішно приземлився 30 жовтня і став 12-м громадянином Радянського Союзу, що побував у космосі. За успішне виконання орбітального польоту і проявлені при цьому мужність і героїзм полковник Г. Т. Береговий був нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» і удостоєний звання двічі Героя Радянського Союзу. Після космічного польоту Георгій Береговий відійшов від пілотування і присвятив себе науковій, педагогічній та громадській діяльності. 9 квітня    1969 року він був призначений старшим інструктором-космонавтом, заступником начальника Першого науково-дослідного інституту ЦПК. Працював також у центрі «Лідер» Академії наук СРСР. У 1972 році Георгій Тимофійович був призначений начальником Центру підготовки космонавтів СРСР.

Працюючи начальником Центру підготовки космонавтів, Георгій Тимофійович все більше уваги приділяв педагогічній і науковій діяльності. Маючи ступінь кандидата психологічних наук, він став відомим завдяки своїм дослідженням у галузі інженерної психології.

У 1981 році Георгій Тимофійович став лауреатом Державної премії СРСР за підготовку екіпажів для польотів за програмою «Інтеркосмос».

Також у сімдесятих роках Георгій Тимофійович розкрився як громадський діяч. Він займав активну позицію щодо виховання юнацтва в дусі всебічного розвитку розуму і тіла. Береговий неодноразово обирався депутатом Верховної Ради СРСР. Також на 70-80 роки припадає розквіт його літературної творчості. Найбільш відомі його книги «Кут атаки», «Небо починається на Землі», «Про час і про себе», «Три висоти», «Земля – стратосфера – космос», «Грань мужності», «За покликом серця».

Георгій Тимофійович Береговий помер у 1995 році в Москві і був урочисто похований на Новодівочому кладовищі.

12 квітня виповнилося 50 років з дати першого польоту людини у космос льотчика-космонавта  Юрія Гагаріна, товариша Георгія Тимофійовича по льотній підготовці. 15 квітня  українці вшановують й пам’ять самого Г. Т.Берегового. 3 грудня 2010 року вийшов Указ Президента України «Про відзначення   90-річчя від дня народження Георгія Берегового», а 9 березня 2011 року Кабінет Міністрів України підкреслив винятковість дати 15 квітня у своєму розпорядженні № 178-р.