За порушення - штраф

Наказом ДПС України від 06.07.2012 № 592 затверджено Узагальнюючу податкову консультацію з окремих питань застосування штрафних санкцій за порушення норм Податкового кодексу України, а саме:

відносини у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, коло суб’єктів податкових правовідносин та відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – Кодекс).

Пунктом 113.3 ст.113 Кодексу встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Отже, податкові органи здійснюють контроль за дотриманням норм законів з питань оподаткування, чинними до 01.01.2011. Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм таких законів застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кодексом та іншими законами України, чинними на момент застосування санкцій.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, якщо подія, факт визначались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011, і ця ж подія, факт визначаються в новому законодавчому акті як правопорушення, за вчинення якого застосовується юридична відповідальність, і ця відповідальність пом’якшує або скасовує відповідальність особи, то у такому разі застосовуються норми нового законодавчого акта.

Якщо подія, факт не кваліфікувались як правопорушення податковим законодавством, чинним до 01.01.2011, а в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого передбачено застосування юридичної відповідальності, то у такому разі юридична відповідальність не застосовується.

Якщо податковим законодавством, чинним до 01.01.2011, подія, факт визначались як правопорушення, за вчинення якого застосовувалась юридична відповідальність, і в новому законодавчому акті ця ж подія, факт визначаються як правопорушення, за вчинення якого також застосовується юридична відповідальність, то застосовується відповідальність, яка є чинною на момент її застосування.

У зв’язку із втратою чинності Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і введенням у дію Кодексу, за порушення, вчинені платниками податків до набрання ним чинності, за результатами перевірок, проведених з 01.01.2011, застосовуються санкції та пеня, передбачені Кодексом.

При цьому необхідно враховувати приписи п. 4.1.2 ст.4 Кодексу щодо рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релі­гійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Крім того, при застосуванні санкцій за порушення податкового законодавства необхідно враховувати вимоги пунктів 5-7, 11 підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення” Кодексу.

Питання 1: Який строк слід розуміти під поняттям „протягом року” при застосуванні штрафних (фінансових санкцій) згідно з положеннями Кодексу, у тому числі і пункту 120.1 статті 120 Кодексу ?

Відповідь. Так, статтею 120 Кодексу передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Тобто, повторним порушенням, за яке передбачено штраф у розмірі            1020 гривень згідно із пунктом 120.1 статті 120 Кодексу, буде несвоєчасне подання податкової декларації (розрахунку) платником податків незалежно від виду податку, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) податкової декларації (розрахунку) та у пері­од до одного року (до 365 або 366 днів - для високосного року) винесено податкове повідомлення-рішення.

Отже, стаття 120 Кодексу не прив’язує термін „календарний рік” до можливості застосування повторного штрафу.

При повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, що може поширюватись на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов’язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

Відповідно до статті 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення, є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

Статтею 39 КУпАП встановлено: якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.

Отже, для визначення повторності правопорушення відповідно до частини другої пункту 120.1 статті 120 Кодексу відлік 365 днів (для високосного року – 366 днів) починається з дати винесення органом державної податкової служби податкового повідомлення - рішення.

Питання 2: За які порушення Кодексу не застосовуються штрафні санкції до платників податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу?

Відповідь. Відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у ІІ- IV календарних кварталах 2011 року фінансові санкції не застосовуються.

Ця норма Перехідних положень Кодексу передбачає звільнення від фінансової відповідальності двох категорій платників податків:

1)платників податку на прибуток підприємств;

2) платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, тобто осіб, які раніше перебували на спрощеній системі оподаткування.

Установлене Перехідними положеннями Кодексу звільнення від фінансових санкцій платників податку на прибуток (першої категорії осіб, зазначених у пункті 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), пов’язане з перебуванням таких осіб у статусі платника цього податку.

Правові наслідки перебування особи у статусі платника податку на прибуток пов’язані саме з відносинами, що виникають у процесі справляння цього податку, а отже фінансові санкції, від яких звільняються платники податку на прибуток згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, можуть стосуватися лише податкових правопорушень, вчинених особами як платниками податку на прибуток, тобто порушення правил справляння виключно цього податку.

Водночас відповідальність за порушення інших норм податкового законодавства, які не пов’язані із справлянням податку на прибуток, застосовуються до платників податків на загальних підставах.

Пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу передбачено окреме звільнення від відповідальності у вигляді фінансових санкцій осіб, що раніше перебували на спрощеній системі оподаткування.

Зазначене звільнення впроваджене поряд із звільненням від відповідальності інших платників податку на прибуток, і не є тотожним йому, має самостійний правовий зміст. При цьому такий зміст не можна обмежувати звільненням колишніх платників єдиного податку лише від фінансових санкцій за порушення правил справляння податку на прибуток.

Таким чином, особи, які перейшли зі спрощеної на загальну систему оподаткування, на підставі пункту 6 підрозділу 10 розділу XX  Кодексу звільняються від фінансових санкцій за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у ІІ- IV кварталі 2011 року незалежно від видів податків, норми щодо справляння яких порушені.

Водночас звільнення, передбачене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу, застосовується лише до правовідносин, які виникли після набрання чинності Кодексом. Тож зазначене звільнення від фінансових санкцій може бути поширене лише на тих платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування після набрання чинності Кодексом, тобто починаючи з  1 січня 2011 року. Якщо особа перейшла на загальну систему оподаткування до 1 січня 2011 року, вона не підпадає під коло осіб, щодо яких запроваджене звільнення від фінансових санкцій, але якщо така особа є водночас платником податку на прибуток, то вона звільняється від фінансових санкцій лише за порушення правил сплати цього податку нарівні з іншими платниками податку на прибуток відповідно до пункту 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Питання 3: До яких платників податків, які перейшли на загальну систему оподаткування, не застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу за наслідками діяльності у ІІ- IV календарних кварталах 2011 року?

Відповідь.  Установлене пунктом 6 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільнення від фінансових санкцій поширюється на осіб, що перейшли на загальну систему оподаткування. За змістом законодавчої норми такий перехід має бути наслідком цілеспрямованого волевиявлення платника податків, вчиненого у передбачений законодавством спосіб. Такими способами є подача відпові­дної заяви платником єдиного податку, а також неотримання свідоцтва платника єдиного податку на наступний календарний рік.

Втрату права перебувати на спрощеній системі оподаткування платником єдиного податку необхідно відрізняти від переходу на загальну систему оподаткування. Така втрата має місце у випадку порушення платником єдиного податку обов’язкових умов перебування на спрощеній системі оподаткування, зокрема в разі перевищення ним граничного розміру виручки, встановленого для платників єдиного податку Указом Президента України від 3 липня 1998 року № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва”.

За наявності обставин, що вказують на втрату права перебування особи на спрощеній системі оподаткування, така особа несе відповідальність на загальних підставах.

Сектор взаимодействия со средствами 

массовой информации и общественностью ГНИ

в  Дзержинске.