Прийоми першої психологічної допомоги дітям в період військового конфлікту

Рекомендації батькам дітей молодшого шкільного віку:

1. Приділяйте їм більше часу та уваги. Постійно нагадуйте їм, що вони знаходяться в безпеці. Поясніть, що вони невинні в події, що сталася. Намагайтеся залучити до спілкування дітей з братами, сестрами та близькими. По можливості виконуйте звичні процедури та дотримуйтеся режиму. На питання про те, що сталося, відповідайте без страшних подробиць. Дозвольте дітям триматися поруч з вами або іншими дорослими, якщо їм страшно. По можливості, створіть умови для ігор і відпочинку.

2. Залучайте дитину до творчості - малювання, ліплення. Запропонуйте малюнки на тему: "Мій щасливий день", "Веселка", "Улюблена тварина". Малювання дозволяє виявити почуття та переживання дитини й дозволяє дорослому разом з дитиною пережити їх.    
Рекомендації батькам дітей старшого віку та підліткам:

1. Приділяйте їм час і увагу. Допоможіть їм займатися звичними справами. Поясніть їм, що сталося і що відбувається зараз. Дозвольте їм сумувати, не чекайте, що вони виявляться сильнішими. Вислухайте їхні міркування і страхи без засуджень і оцінок. Чітко визначіть правила поведінки і поясніть, чого чекаєте від них. Запитайте, чого вони побоюються, підтримайте їх, обговоріть, як краще вчинити, щоб залишитися неушкодженим. Заохочуйте їх прагнення бути корисними оточуючим і надавайте таку можливість. Діти старшого віку і підлітки часто здатні надати допомогу в кризовій ситуації.

2. Запропонуйте виконати вправи на релаксацію та проективне малювання.

Як необхідно поводитися під час надання першої психологічної допомоги:
•    слухайте, зберігайте спокій, говоріть м'яко, будьте привітні з дітьми; не влаштовуйте детальних розпитувань, щоб уникнути повторення стресової ситуації;
•    під час розмови намагайтеся перебувати на рівні їхніх очей, використовуйте прості, зрозумілі їм слова і пояснення;
•    будьте чутливими та зосередженими в спілкуванні з дітьми, пам'ятайте: ваше завдання полягає насамперед у зосередженні на благополуччі дітей;
•    приймайте та підтримуйте всі емоції, які дитина може висловити або проявити. Навіть коли ви не можете подолати занепокоєння, тривогу дитини, ви можете допомогти їй зрозуміти, що такі емоції є нормальними після пережитого негативного або несподіваного досвіду;
•    якщо ви перебуваєте з дітьми певний час, постарайтеся залучити їх до гри або просто поговоріть на цікаві для них теми.

Пам'ятайте, що у дітей також є власні ресурси для подолання труднощів. Дізнайтеся в них, як вони справляються з труднощами, підтримуйте використання позитивних стратегій і допомагайте їм уникнути негативних.

В. Лазорько.
Практичний психолог ЗОШ №7.